©
Чорногорія опинилася в епіцентрі гарячої дискусії про ШІ після гучного скандалу з deepfake-відео, на якому нібито зображено поцілунок глави Чорногорської православної церкви митрополита Михайла з жінкою. Кліп, що швидко набрав понад 2 мільйони переглядів у Facebook, був створений з використанням технологій ШІ та викликав широкий резонанс серед користувачів соцмереж і експертів. Відео опублікувала сторінка, відома своєю критикою митрополита й церкви, однак саме цей випадок став точкою кипіння: країна, яка активно впроваджує ШІ у туризм, фінтех і держпослуги, раптово зіткнулася з темним боком новітніх технологій — маніпуляціями, дезінформацією та загрозами демократії. «ШІ здатен створювати переконливі, але абсолютно фальшиві наративи», — пояснюють експерти з цифрової політики. Їх турбує не лише зростання кількості фейкових відео, а й брак прозорості в тому, як саме в Чорногорії використовують ці технології — від передвиборчих кампаній до реклами. На тлі занепокоєнь уряд обіцяє ухвалити національну стратегію щодо ШІ до кінця року. Експерти закликають до створення окремого закону про ШІ, запуску програм цифрової освіти в школах, розвитку команд цифрової експертизи та впровадження маркування ШІ-контенту. У січні 2025 року країна запустила перше фінансове ПЗ на базі ШІ — Oxiom FinBot. У туризмі готелі використовують алгоритми для персоналізації послуг, а банки — для виявлення шахрайства. Але із розвитком технологій приходять і виклики: від загроз для приватності та безпеки виборів до ймовірної втрати робочих місць.
Підтримати видання або поширення саме цієї cтатті (вказати): номер корпоративної картки VISA 4874 24 25 0032 3434
Fake Faces, Real Threats: How Montenegro Is Learning to Live with AI
The AI-generated clip, which quickly amassed over 2 million views on Facebook, sparked intense reactions among social media users and digital policy experts alike. The video was published by a Facebook page known for its criticism of the Metropolitan and the Church, but this particular incident became a breaking point. While Montenegro has embraced AI across tourism, fintech, and public services, it has now been forced to confront the darker side of the technology—manipulation, disinformation, and threats to democratic integrity. “AI can create convincing but entirely false narratives,” digital policy experts warn. Their concern extends beyond the increasing number of deepfakes to the lack of transparency around how AI technologies are being used in Montenegro—from election campaigns to targeted advertising. In response to growing unease, the Montenegrin government has pledged to adopt a national AI strategy by the end of the year. Experts, however, argue that more is needed: a dedicated AI law, digital literacy programs in schools, the development of AI forensics teams, and mandatory labeling of AI-generated content. In January 2025, Montenegro launched its first AI-powered financial software, Oxiom FinBot. In tourism, hotels now use AI algorithms to personalize guest experiences, while banks rely on AI tools for fraud detection. Yet, with progress come new challenges—from threats to personal privacy and election security to potential job displacement. Montenegro’s AI journey is only beginning—but how it chooses to regulate, educate, and innovate will determine whether artificial intelligence becomes a tool for progress or a force of disruption.
Support the publication or distribution of this article (specify): VISA corporate card number 4874 24 25 0032 3434
©
779