©
Словацький кінорежисер Мілослав Лютер став лауреатом почесної премії «Сонце в сітці» 2025 року — за вагомий внесок у розвиток національного кіномистецтва. У творчому доробку митця — понад десяток повнометражних стрічок і понад сорок телевізійних фільмів і серіалів, серед яких «Маріо і чарівник», «Стежка через Дунай», «Ангел милосердя», а також серіали «Лікар часу, що вмирає» та «Втеча до Будина», що стали етапними для словацького екрану. Під час церемонії нагородження режисер зазначив, що попри складні періоди у творчості, він завжди відчував підтримку долі й глядача. Особливої уваги Лютер надав фільму «Останній коктейль», який сам обрав як символ свого режисерського шляху. Це екранна інтерпретація драми Славоміра Мрожека «Посол». Лютер також згадав про два випадки, коли одночасно з Мілошем Форманом працював над схожими темами — фільмами про Моцарта та «Небезпечні зв’язки». Обидва проєкти йому вдалося реалізувати раніше, а стрічку «Забудьте про Моцарта» було навіть відібрано до конкурсної програми Венеційського кінофестивалю. «Через мистецтво я намагаюся осмислити пережите, свої помилки й пошуки. Це моя сповідь і моя правда», — зазначив режисер у завершенні виступу.
Назва кінопремії "Сонце в сітці" (Slnko v sieti) походить від однойменного словацького фільму «Slnko v sieti» (укр. «Сонце в сітці») — культової стрічки 1962 р. режисера Штефана Унгера (Štefan Uher). Цей фільм вважається поворотним моментом у розвитку словацького кінематографа та символічним початком його модернізації
Slovak Filmmaker Miloslav Luther Honoured with National Film Award for Outstanding Contribution to Audiovisual Culture
Veteran Slovak director Miloslav Luther has been awarded the honorary Sun in a Net Award 2025 for his significant contribution to national cinema. Over the course of his career, Luther has directed more than a dozen feature films and over forty television films and series — among them Mario and the Magician, The Path Across the Danube, and Angel of Mercy, as well as the landmark series Doctor of the Dying Time and Escape to Buda. During the award ceremony, Luther reflected on his creative journey, acknowledging both the challenges he faced and the enduring support of fate and his audience. He singled out The Last Cocktail, an adaptation of Sławomir Mrożek’s absurdist play The Ambassador, as a personal milestone — a film he chose to represent his cinematic legacy. Luther also recalled moments when his work intersected with that of Miloš Forman, having independently tackled similar subjects in films about Mozart and Dangerous Liaisons. Remarkably, Luther’s versions reached screens before Forman’s, with Forget Mozart even selected for competition at the Venice Film Festival. "Through my films, I seek to come to terms with what I’ve lived through — my mistakes, my inner conflicts, and my personal truths," the director concluded in his acceptance speech.
The Sun in a Net Award (Slnko v sieti) takes its name from the seminal 1962 Slovak film of the same title, directed by Štefan Uher. Widely regarded as a landmark in Slovak cinema, the film marked the dawn of cinematic modernism in the country and continues to serve as a cultural touchstone.
473