©
Традиційний рейтинг кінокритиків Screen International очолили чотири стрічки:
Fatherland (3.3), Minotaur (3.2), All of a Sudden (3.1) та Paper Tiger (2.8).
Кінокритики у своїх оглядах мотивували своє оцінки так:
1. Fatherland (Павло Павліковський) — Сердній бал: 3.3
The Guardian (Роббі Коллін / Тім Робі): «Приголомшливий і бездоганно знятий чорно-білий шедевр, що досліджує складні родинні пута та повоєнну травму із неймовірною візуальною точністю та емоційною глибиною».
Positif (NT Binh):«Павліковський створює монументальне, але водночас дивовижно легке історичне полотно. Чорно-біла подорож повоєнною Німеччиною крізь призму стосунків Томаса Манна та його доньки Еріки — це абсолютна вершина кінематографічного стилю та інтелектуальної напруги».
Le Monde (Mathieu Macheret):«Блискучий дует Сандри Гюллер та Ганнса Цишлера перетворює цей байопік на глибоку психологічну дуель. Попри хронометраж всього у 82 хвилини, фільм залишає відчуття грандіозного та бездоганно вивіреного шедевра».
2. Minotaur (Андрій Звягінцев) — Середній бал: 3.2
Meduza (Антон Долін): «Потужне, похмуре та безжальне дослідження моральної кризи сучасного суспільства. Режисер затискає героїв між побутовим хаосом і глобальною катастрофою, не залишаючи ілюзій щодо майбутнього».
Positif (NT Binh):«Режисер залишається вірним своїй фірмовій монументальній похмурості. Це сильне візуальне висловлювання про розпад людських зв'язків, проте подекуди фільм здається занадто раціональним та позбавленим живого дихання».
Le Monde (Mathieu Macheret):«Звягінцев замикає глядача в безвихідному просторі сімейної катастрофи та світової кризи, але цього разу метафори автора стають надто очевидними, плакатними, позбавляючи стрічку колишньої кінематографічної таємниці».
3. All of a Sudden (Рюсуке Хамагучі) — Середній бал: 3.1
Time, US (Стефані Захарек): «Неймовірно інтимна, поетична та тонко вибудувана драма про людські взаємини та швидкоплинність часу. Французькомовний дебют японського майстра тримає глядача завдяки делікатності кожної мізансцени».
Le Monde (Mathieu Macheret):«Дивовижний французький дебют японського майстра. Хамагучі демонструє унікальне вміння фіксувати швидкоплинність моменту та жіночу солідарність у повсякденних, майже непомітних деталях».
Positif (NT Binh):«Ця розмовна драма інтригує своєю витонченістю, але в порівнянні з попередніми шедеврами режисера, вона виглядає дещо легковажною для головного конкурсу».
4. Paper Tiger (Джеймс Грей) — Середній бал: 2.8
The New Yorker (Джастін Чанг): «Масштабна американська драма, яка попри певну жанрову традиційність демонструє зрілу режисерську роботу та чудовий акторський ансамбль, утримуючи баланс між класичним стилем та психологізмом».
Positif (NT Binh):«Джеймс Грей демонструє бездоганне володіння класичною голлівудською формою. Проте за бездоганним акторським ансамблем та вишуканою картинкою ховається занадто передбачувана історія, яка мало що додає до його попередніх робіт».
Le Monde (Mathieu Macheret):«Традиційна американська драма, яка занадто сильно покладається на перевірені часом жанрові канони. Фільм міцний, але на тлі більш радикальних фестивальних пошуків здається занадто академічним».
Решта фільмів отримала такі відгуки:
Nagi Notes (Кодзі Фукада) — Оцінка від Meduza: 2 зірки (середня)
«Тиха, але дещо затягнута сільська драма про втрату та ідентичність, яка тримається на рівні посереднього фестивального кіно».
A Woman's Life (Шарлін Буржуа-Таке) — Оцінка від Positif: 1 зірка (погано)
«Французька мелодрама, що розчарувала традиційну критику своєю поверхневістю та застарілими жанровими тропами».
Parallel Tales (Асгар Фархаді) — Оцінка від Le Monde: «Х» (0 зірок / провал)
«Експеримент іранського майстра в Парижі повністю провалився в очах французької преси, перетворившись на заплутане та виснажливе видовище».
Gentle Monster (Марі Кройцер) — Оцінка від Die Zeit: 1 зірка (погано)
«Німецькомовна психологічна драма про тягар материнства збентежила критиків своєю надмірною похмурістю та суперечливими акцентами».
Sheep in the Box (Хірокадзу Корееда) — Оцінка від Screen International: 2 зірки (середня)
«Спроба культового японського гуманіста зайти на територію стриманої наукової фантастики про штучний інтелект здалася журі занадто прісною».
The Beloved (Родріго Сорогоєн) — Оцінка від The New Yorker: 3 зірки (добре)
«Енергійний і напружений іспанський трилер, що тримає в напрузі завдяки блискучій режисерській роботі та динаміці».
Moulin (Ласло Немеш) — Оцінка від The Telegraph: 2 зірки (середня)
«Інтенсивне, але хаотичне історичне полотно, де фірмова радикальна камера режисера цього разу скоріше втомлює, ніж вражає».
Another Day (Жанна Еррі) — Оцінка від Filfan.com: 2 зірки (середня)
«Досить стандартна французька розмовна драма, яка виглядає занадто просто та телевізійно на тлі радикального конкурсу».
Hope (На Хон Чжин) — Оцінка від Bangkok Post: 1 зірка (погано)
«Масштабний корейський науково-фантастичний горор, перша половина якого інтригує, але фінал тоне у невдалих візуальних ефектах».
The Unknown (Артюр Арарі) — Оцінка від Positif: 2 зірки (середня)
«Заплутаний детективний пазл, який пропонує кілька цікавих ідей, але так і не складається в цілісне висловлювання».
Fjord (Крістіан Мунджіу) — Оцінка від Die Zeit: 2 зірки (середня)
«Румунський реалізм у звичному стилі: суворо, безкомпромісно, але цього разу без колишнього емоційного катарсису».
Bitter Christmas (Педро Альмодовар) — Оцінка від Screen International: 2 зірки (середня)
«Найособистіша, метафікційна і водночас найслабша стрічка іспанського патріарха, де саморефлексія перетворилася на кризу режисури».
197