Твори Нобелівського лауреата з літератури угорця Ласло Краснагоркаї українською мовою. Культурний аналіз Дениса Пілаша.

© Facebook Денис Пілаш

Угорський письменник Ласло Краснагоркаї (László Krasznahorkai) став лауреатом Нобелівської премії з літератури 2025 року — за його переконливий і візіонерський доробок, який посеред апокаліптичного жаху підтверджує силу мистецтва. Автор, народжений 1954 року в місті Г’юла (Угорщина), відомий своїми складними, медитативними романами, що досліджують межі людського розуму та безумства. Його стиль вирізняється довгими, розгалуженими реченнями та відчуттям філософської катастрофи. Найвідоміші твори Краснагоркаї — Sátántangó (Сатанинське танго) та The Melancholy of Resistance (Меланхолія опору) — стали основою для культових фільмів режисера Бели Тара й визначили його як одного з найважливіших європейських письменників кінця ХХ століття. Для українських читачів добрі новини: перекладач Олександр Вешелені підготував український переклад роману Меланхолія опору, який готується до видання у видавництві Комора. Раніше з’явилися українські переклади кількох його есеїв із книги Світ іде (2017).

Розмірковує Денис Пілаш:

Нобелівська премія угорському письменнику Ласло Краснагоркаї (Krasznahorkai László) підтримує високу пропорцію нобелівських лауреатів із Угорщини. Лише нещодавно Ференц Краус був серед нобеліантів за аттосекундну фізику, а Каталін Каріко — за створення мРНК-вакцин проти COVID-19. З літератури востаннє премію отримували в 2002 — в особі Імре Кертеса (вимовляється Кертийс), який вижив у концтаборах Аушвіц і Бухенвальд. І покійний Кертес, і Краснагоркаї (до слова, теж єврейського походження, яке його батько був змушений приховувати) критикували авторитарне націонал-консервативне правління Орбана, поширені в суспільстві шовінізм і конформізм.

Власне, в українському інформпросторі Краснагоркаї згадували завдяки його цьогорічним інтерв’ю, де він називав орбанівський режим «дурдомом», жахався його позицією щодо російського вторгнення в Україну («як країна може бути нейтральною, коли росіяни вторгаються в сусідню країну, і як можна називати вбивства людей "внутрішньою справою слов'ян"?» https://yalereview.org/.../l%C3%A1szl%C3%B3-krasznahorkai...) чи згадував, що плює в яхти російських олігархів.

Та що там, у його нещодавньому оповіданні «Янгол пролетів над нами» («Angyal szállt el felettünk» https://litera.hu/.../kezdd-prozaval-krasznahorkai-laszlo...) дія відбувається під час війни, в якій нам доводиться виживати, із згадками Попасної та Бучі. Український солдат в окопі, аби не дати пораненому побратиму в окопі відрубитися, веде з тим постійну розмову, яка представляє собою потік свідомості в стилі пінкерівського самозаспокоєння із статистикою невпинного прогресу людства, що переривається короткими приреченими репліками товариша. Україна фігурувала і в давніших творах автора — наприклад, оповіданні «Банкіри».

Але загалом Краснагоркаї найбільше відомий завдяки своїй тривалій співпраці зі славетним кінорежисером Белою (Бийлою) Тарром — той екранізував романи «Шатантанго» і «Меланхолія спротиву» (фільм «Гармонії Веркмайстера»), а також зняв «Туринського коня» і ще кілька стрічок за сценаріями цього автора. Творчіть Краснагоркаї здається такою ж похмурою й апокаліптичною, як і в його візаві Тарра — не дивно, що вони спрацювались. Це відчуття не полишає і в його творах, які починаються «побутово», але відкривають величезну кількість нашарувань — як у «Війні і війні», в роботі над якою автору стали в пригоді поради Аллена Ґінзберґа, в котрого він саме вписувався під час своїх тривалих подорожей. І все ж, якщо теж живеш у Центрально-Східній Європі, бачиш у його творчості більше в'їдливо-сатиричного й екзистенційного, ніж просто песимістичного.

@Facebook Комора

93
Інші матеріали розділуЛітература:
У Львові з виставки зник оригінал роботи Сергія Якутовича. Коментар Діани Клочко
264
During the 32nd Lviv International BookForum, a theft occurred. From the exhibition “Illustrations in Pencil”, held at the Palace of Arts as part of the presentation of the book “Cossacks. Serhiy Yakutovych” (published by Ya Gallery & ArtBook), the origin
Оголосили переможців премії книжкових блогерів
286
The “Book Country” festival has announced the winners of the Book Bloggers’ Award. This year, two books were recognized: Bunny by Mona Awad (published by George) and The House at the Edge of the World by Michael Cunningham (published by Laboratory).
Американський історик Тімоті Снайдер став лауреатом Премії імені Василя Стуса 2025
698
The award ceremony took place on September 11 in Kyiv, hosted by PEN Ukraine. The Stus Prize is awarded annually to recognize intellectuals and cultural figures for their significant contribution to Ukraine’s cultural life and civic resilience.
У Луцьку відбувся V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера»
1430
This year, the festival was hosted at the museum space “Okolny Castle.” The event brought together over 60 authors from Ukraine, Poland, Spain, the United Kingdom, and Colombia, attracting around a thousand visitors across various locations within the cas
Яким багатоманітним було Польське королівство 1569 року - історик Наталія Старченко
1583
У 1569 році у Польське королівство увійшли Київське, Волинське та Брацлавське воєводства
Історик Вадим Назаренко про книжку Вадима Ададурова «(НЕ) таємна історія Віктора Петрова»
1452
I’ve read Adadurov’s book, based on an archival case that was declassified in 2020. What can I say...
В'ячеслав Артюх про те, як творяться національні міфи: Кoнституція Пилипа Орлика
1519
Що "Конституція" Орлика теж pacta соnventa добре видно вже з назви документа
Нобелівські лауреати 2000-2024 українською мовою: жодного видання - 9 лауреатів
2439
По одній книзі - 6, по 3 книги - 3, по 4-5 книг - 4, 7 перекладів у Кадзуо Ішігуро, 10 - у Орхана Памука, 15 - у Ольги Токарчук
"Против лома нет приема". Оповідання про одну подію у Луцьку 1945 року
854
"Гальперін ломом завдав кілька ударів по гіпсовому Йосипу Віссаріоновичу і повністю його роздраконив".
Убив свою дружину та малу дитину. Михайло Маслій про жахливі сторінки біографії радянського класика Андрія Головка
1726
У радянські часи обмежене коло знало, що Андрій Головко колись застрелив свою доньку та дружину, але — без подробиць
Кого обрали українські читачі? У Facebook-групі ПроКниги провели опитування "Якби ви могли запросити на вечерю трьох авторів книг, кого б ви обрали і чому?".
514
Наразі під цим постом групи, яка налічує 154 тисячі підписників, налічується 232 коментарі. Результати такі:
Георгій Касьянов дав жорсткі визначення сучасній інтелектуальній атмосфері та домінантним тенденціям у політиці.
748
«У сучасному українському контексті словосполучення »публічний інтелектуал« виглядає оксимороном. Тут або публічний, або інтелектуал».